У 21 столітті, коли макарони нікого не влаштовують, а всі їдять виключно пасту, і замість молочних коктейлів замовляють мілкшейк немає нічого дивного, коли у меню ресторану бачиш “мітболи з картопляним мусом” замість звичних тефтелей з пюре.
Саме про ці відмінності: чому тефтелі та мітболи - це не одне і те ж, а також чому їх не слід плутати з фрикаделькам розповіла на своєму майстер-класі «Приготування мітболів з вишневим соусом», майстер виробничого навчання нашого ліцею Ірина Климочко.
Свою розповідь – показ вона розпочала з того, що мітболи є практично у кожній кухні світу. Просто якісь назви приживаються, а якісь - ні.
У нас вони називаються тефтелями, в англомовних країнах - мітболами (усе логічно: meat - м’ясо, ball - кулька,тобто м’ясні кульки). В Туреччині ??ці кульки називають кюфта або кьофте, в Греції кефтедес, в Іспанії аранчіні, у Швеції четтбуляр, у Голландії біттерболени, в Італії польпетте, в Німеччині кьонігсбергські клопси.
Мітболи ж готуються з чистого м’ясного фаршу без будь-яких добавок - рису, хліба та іншого. Секрет їх приготування у тому, що їх спочатку запікають до рум’яної скоринки (саме запікають, а не смажать!) і тільки потім або тушкують під якимось соусом, або просто поливають цим же соусом перед подачею.
Майстриня постаралась на славу, і подача мітболів з вишневим соусом була не тільки гарною, але дуже, дуже смачною!