Стрімкі зміни у житті, що спричинені війною, не можуть не відгукуватись в нашому серці, у наших емоціях, які зараз нас переповнюють. Вони стають все більш інтенсивні, глибокі, часто болючі.
- Емоції — немов дзвін. Вони сигналізують про щось важливе, на що потрібно звернути увагу. Кожна емоція «дзвонить» про своє.
- Емоції — немов повітря. Вони мають право бути, якими б не були. Якщо емоції розпізнати, назвати і пережити (прожити), то з ними можна справитися, вони не накопичуються і не заважають у майбутньому.
- Емоції — немов рух. Вони мобілізують нас для чогось. Коли ми переживаємо емоції, нам треба їх почути, зрозуміти, що вони означають, і обрати відповідну дію. Емоція інстинктивна, автоматична, інколи ми не маємо впливу на неї, вона просто буде, як повітря, але що далі з цим робити і як діяти — наш вибір!
Детальніше про емоції та як з ними бути говорили з групою ПРМ-4 на виховній годині: «Що робити, коли переповнюють емоції?», під час якої розглянули корисні техніки при тривозі, страху та паніці: «Дихання по квадрату», «Заземлення», «На відчуття».
Тож створюйте, помічайте хороші моменти у своєму житті, бо жити - це перемогти у війні!
Разом до перемоги!
Бережіть себе та рідних!